|
Рада міністрів Енергетичного співтовариства схвалила приєднання України та Молдови до цієї організації.
Повідомлення про це міститься на офіційному веб-сайті Енергетичного співтовариства.
Згідно з повідомленням, відповідне рішення було схвалено сьогодні у Загребі на 7-му засіданні Ради міністрів.
Остаточне приєднання цих двох країн відбудеться після того, як вони подолають розбіжності, що залишаються між їхнім законодавством та законодавством ЄС про газовий ринок, а також проведуть необхідні процедури з ратифікації приєднання.
“Приєднання України та Молдови до Угоди про Енергетичне співтовариство каталізувати реформи в енергетичному секторі в цих країнах, що сприятиме взаємовигідному розширенню енергетичного ринку, що базуватиметься на спільних правилах”, - заявив з цього приводу комісар ЄС з питань енергетики Андріс ПІБАЛГС.
У повідомленні також зазначається, що перед підписанням Протоколу про вступ Президент Енергетичного співтовариства, за узгодженням з віце-президентом, що представляє Європейський Союз, має перевірити, щоб законодавство щодо діяльності ринку газу було схвалено і застосовувалося у відповідності з Директивою ЄС номер 55 від 2003 року, яка, зокрема, передбачає створення незалежного оператора з транзиту газу та рівний доступ операторів до газової інфраструктури. | 
Архiв
Поточнi новини 
версiя для друку
Наверх
12 липня 2010 року в приміщенні УКРІНФОРМу відбулася презентація-обговорення одразу двох публікацій Інституту Євро-Атлантичного співробітництва (ІЄАС): дослідження «Посилення громадської участі в процесах європейської та євроатлантичної інтеграції України» та аналітичного звіту «Оцінка впливу виконання РНП-2009 на процес прийняття та імплементації державних рішень та політик в Україні».
26 травня Інститутом Євро-Атлантичного співробітництва спільно з Фондом Конрада Аденауера в Полтаві була проведена подіумна дискусія на тему «Європейська інтеграція України: шляхи інтеграції та демократичних реформ». На подію зібралися представники місцевих громадських організацій, влади. 
Сьогодні вперше, принаймні з часів Реформації (XVI сторіччя), частина континенту від Атлантичного океану і аж до Бугу об’єднана в єдиний безпековий, економічний і політичний простір. А вплив інституцій, що оформлюють цей простір (ЄС і НАТО), сягає Росії. Саме безпрецедентне розширення Заходу, що триває після 1989 року, не тільки докорінно змінило, а й революціонізувало міжнародну ситуацію. Серед пов’язаних із цим процесом наслідків центральне місце посідає консервативне прагнення Росії захистити власний суверенітет, як його розуміють у Кремлі, а отже, відновити зону впливу в Європі.