Борис Тарасюк візьме участь у засіданні робочої групи з питань парламентського виміру «Східного Партнерства»
Голова парламентського Комітету з питань європейської інтеграції Борис Тарасюк відбув до Брюсселя (Бельгія), щоб взяти участь у засіданні робочої групи з питань парламентського виміру «Східного Партнерства».
До складу робочої групи, утворенної згідно з рішенням учасників міжпарламентської конференції «Парламентський вимір «Східного Партнерства» (м. Стокгольм 21 жовтня 2009 року) включені представники від України та інших п’яти країн-учасниць «Східного Партнерства»: Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови та Білорусі, а також представники Європейського Парламенту, Литви, Польщі, Іспанії, Швеції та Великобританії.
Результатом її діяльності має стати підготовка до започаткування парламентського виміру «Східного Партнерства» - Асамблеї ЄВРОНЕСТ.
Нагадаємо, раніше Борис Тарасюк ззначив, що Верховна Рада України "сприймає новостворену Асамблею як додатковий формат до двосторонніх міжпарламентських взаємин у рамках Комітету з парламентського співробітництва і готова брати у ній участь". Верховну Раду України цікавлять, зазначив він, "насамперед, ті нові практичні механізми парламентського співробітництва, які будуть започатковані в рамках Асамблеї ЄВРОНЕСТ".
Голова Комітету підкреслив, що "за допомогою цих механізмів потрібно забезпечити парламентський контроль за розвитком "Східного Партнерства"; підвищити ефективність парламентської діяльності шляхом впровадження стандартів та практики ЄС, а також забезпечити сприяння у адаптації національного законодавства до законодавства ЄС".
Б.Тарасюк також наголосив, що в основі як ЄВРОНЕСТ, так і "Східного Партнерства" має бути визнання європейської ідентичності країн-учасниць, до яких може бути застосована стаття 49 Договору про ЄС. Діяльність Асамблеї має бути побудована на принципах диференціації, спільної власності та спільної відповідальності.
Принцип диференціації, підкреслив Б.Тарасюк, "не означає порушення прав окремих країн-учасниць ЄВРОНЕСТ, це лише врахування відмінностей цілей та завдань різних країн-партнерів у їхніх відносинах з Європейським Союзом, виходячи з яких кожен парламент має визначати рівень власної участі у ЄВРОНЕСТ".
12 липня 2010 року в приміщенні УКРІНФОРМу відбулася презентація-обговорення одразу двох публікацій Інституту Євро-Атлантичного співробітництва (ІЄАС): дослідження «Посилення громадської участі в процесах європейської та євроатлантичної інтеграції України» та аналітичного звіту «Оцінка впливу виконання РНП-2009 на процес прийняття та імплементації державних рішень та політик в Україні».
26 травня Інститутом Євро-Атлантичного співробітництва спільно з Фондом Конрада Аденауера в Полтаві була проведена подіумна дискусія на тему «Європейська інтеграція України: шляхи інтеграції та демократичних реформ». На подію зібралися представники місцевих громадських організацій, влади.
Видання присвячене аналізу українського досвіду громадської участі в процесах європейської та євроатлантичної інтеграції України, зокрема, через громадський моніторинг і контроль; громадську експертизу; громадське інформування та адвокацію; громадську дипломатію.
ВПЛИВ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ НА ДІЯЛЬНІСТЬ ВЕЛИКОГО ВІТЧИЗНЯНОГО БІЗНЕСУ
Європейський союз для України є першим по значенню торгівельним партнером, на долю якого приходиться близько 8 млрд. дол. США українського експорту та 10 млрд. дол. США імпорту товарів та послуг з Євросоюзу за січень – листопад 2005 року (за даними Держкомстату).
Особливу роль у зовнішньоторговельних відносинах відводять великому вітчизняному бізнесу, який виходячи з товарної номенклатури експорту України до країн ЄС, є двигуном у розвитку співпраці. Для визначення загальних проблем розвитку великого бізнесу України в контексті євроінтеграції насамперед потрібно розглянути період створення великого бізнесу і його концентрування у ФПГ (фінансово - промислові групи) та вплив на розвиток бізнесу євроінтеграційних намірів України.
детальнiше
Після президентських виборів Україна може знову повернутися до багатовекторності в питаннях безпеки. На зміну зовнішньополітичному курсові чинного президента Віктора Ющенка на євроатлантичну інтеграцію може прийти політика «активного нейтралітету», яка передбачає співпрацю з кількома оборонними альянсами. Про це йшлося на міжнародній конференції «Вибори-2010: нові контури української безпеки».
Сьогодні вперше, принаймні з часів Реформації (XVI сторіччя), частина континенту від Атлантичного океану і аж до Бугу об’єднана в єдиний безпековий, економічний і політичний простір. А вплив інституцій, що оформлюють цей простір (ЄС і НАТО), сягає Росії. Саме безпрецедентне розширення Заходу, що триває після 1989 року, не тільки докорінно змінило, а й революціонізувало міжнародну ситуацію. Серед пов’язаних із цим процесом наслідків центральне місце посідає консервативне прагнення Росії захистити власний суверенітет, як його розуміють у Кремлі, а отже, відновити зону впливу в Європі.
Архiв
Поточнi новини 
версiя для друку
Наверх
12 липня 2010 року в приміщенні УКРІНФОРМу відбулася презентація-обговорення одразу двох публікацій Інституту Євро-Атлантичного співробітництва (ІЄАС): дослідження «Посилення громадської участі в процесах європейської та євроатлантичної інтеграції України» та аналітичного звіту «Оцінка впливу виконання РНП-2009 на процес прийняття та імплементації державних рішень та політик в Україні».
26 травня Інститутом Євро-Атлантичного співробітництва спільно з Фондом Конрада Аденауера в Полтаві була проведена подіумна дискусія на тему «Європейська інтеграція України: шляхи інтеграції та демократичних реформ». На подію зібралися представники місцевих громадських організацій, влади. 
Сьогодні вперше, принаймні з часів Реформації (XVI сторіччя), частина континенту від Атлантичного океану і аж до Бугу об’єднана в єдиний безпековий, економічний і політичний простір. А вплив інституцій, що оформлюють цей простір (ЄС і НАТО), сягає Росії. Саме безпрецедентне розширення Заходу, що триває після 1989 року, не тільки докорінно змінило, а й революціонізувало міжнародну ситуацію. Серед пов’язаних із цим процесом наслідків центральне місце посідає консервативне прагнення Росії захистити власний суверенітет, як його розуміють у Кремлі, а отже, відновити зону впливу в Європі.;){kind=link}
