Протягом чотирьох років війни Україні вдалося відреагувати тільки на термінові виклики в питанні демократичного цивільного контролю. Однак втілення практичних інструментів та наближення до західних стандартів досі відкладається через пасивність влади. Про це повідомили експерти Інституту Євро-Атлантичного співробітництва під час презентації Policy Paper щодо реформи демократичного цивільного контролю.

До переліку таких питань, що час від часу на обговоренні, проте все ще не вирішилися, включають зміцнення контролю Верховної Ради України над Збройними Силами України, реформування Служби безпеки України, ефективне «оцивільнення» керівництва Міністерства оборони та інших органів сектору безпеки й оборони, створення якісної системи професійної підготовки цивільного персоналу структур безпеки.

«За принципами НАТО, вища військова посадова особа не займається оперативним керуванням військами. У нашому випадку Головнокомандувач це робить. Такого, наприклад, у Сполучених Штатах немає. Окрім того, у нас бракує балансу гілок влади в демократичному цивільному контролі. Розширених повноважень для Верховної ради в ЗУ «Про національну безпеку» замало», — повідомив військовий експерт ІЄАС Ігор Козій.

Експерти ІЄАС звертають увагу на здобутки України в запровадженні демократичного цивільного контролю, зокрема, ухвалення законодавчих актів у сфері управління обороною, як то ЗУ «Про Раду національної безпеки та оборони», «Про національну гвардію», та концептуальні документи стратегічного рівня, наприклад, Стратегічний оборонний бюлетень. Також з 2014 року підвищився професійний рівень медіа, громадських організацій та волонтерів як дієвої форми демократичного контролю з боку суспільства.

«Щоб до 2020 року був високий рівень демократичного контролю в Україні, недостатньо робити заяви та збирати конференції. Необхідна чітка політична система відповідальності. На кожному з напрямків сектору безпеки й оборони має бути відповідальний цивільний політик, представник політичної сили, обраної народом», — незалежний експерт Леонід Поляков.

Рекомендації Інституту Євро-Атлантичного співробітництва:

(1) Посилення функцій контролю Верховної Ради України: створення окремих комітетів для контролю над правоохоронними та розвідувальними органами, слідчих комісії для реагування на порушення законодавства в секторі безпеки й оборони; запровадити можливість розгляду деяких кадрових призначень військовослужбовців та виклик і заслуховування керівників органів; обов’язковий розгляд та прийняття Стратегії національної безпеки України та Стратегії розвитку оборонно-промислового комплексу у ВРУ; посилити секретаріат комітетів фахівцями з оборони (призначення — 5-10 років після звільнення з органів);

(2) Реформування СБУ з метою його демілітаризації та позбавлення невластивих економічних функцій;

(3) 10 років після звільнення. Встановити обмежувальний термін для звільнених військових (співробітників правоохоронних органів) перед призначенням на цивільні посади вищого керівництва. За досвідом США, це послаблює можливі корупційні зв’язки;

(4) Запровадити інститут захисту прав військовослужбовців –  Військовий омбудсмен або розширення повноважень зовнішнього нагляду через Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та повноважень, наприклад, Генерального Інспектора Міністерства оборони України;

(5) Визначити роль, місце та обов’язки Головнокомандувача в якості радника Президентові, Секретареві РНБіО та Міністра оборони;

(6) Гласність Рахункової палати. Публікація виявлених порушень на сайті. Генеральний прокурор має звітувати у парламенті щодо кожного інформування Рахунковою палатою про факти зловживання з боку посадових осіб;

(7) Відновити дієву систему військового судочинства з урахуванням досвіду демократичних країн, що регулярно застосовують збройні сили та спеціальні служби під час воєнних конфліктів і миротворчих операцій;

(8) Навчальні курси для цивільних державних службовців, народних депутатах, які працюють у комітетах сектору безпеки й оборони;

(9) Щорічне видання «Білих книг» органів безпеки та оборони (внести зміни до ЗУ «Про національну безпеку»);

(10) Створення Громадської ради оборони.

Це дослідження ІЄАС тривало півроку та, окрім вищезазначеного, включало зустрічі з представниками влади та громадськості, військовими, студентами та співробітниками військових навчальних закладів в Києві, Одесі та Львові. Більше про проект ІЄАС: http://bit.ly/2poAisq

Захід проводиться за підтримки Європейського Союзу і Центру демократії та верховенства права (проект «Посилення коаліції РПР») в рамках виконання проекту «Адвокація реформи цивільного демократичного контролю над Збройними силами України та іншими військовими формуваннями», який впроваджується Інститутом Євро-Атлантичного співробітництва.

Контакти: Антон Писаренко, координатор проектів Інституту Євро-Атлантичного співробітництва, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., (044) 238 68 43